Районний методичний кабінет

відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської РДА

Малобакайська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.
Решетилівської районної ради
Полтавської області

Картка обліку об’єкта передового педагогічного досвіду

Тема досвіду: Проблемне навчання як засіб формування критично мислячої особистості

Об’єкт досвіду: Павлинський Григорій Якович, учитель світової літератури та російської мови Малобакайської ЗОШ І-ІІІ ст. Решетилівської районної ради Полтавської області

Дата народження: 06.05.1960

Освіта: вища - Полтавський державний педагогічний інститут, 1985,

Фах: учитель російської мови та літератури

Стаж педагогічної роботи: 28 р.

Адреса досвіду: Малобакайська ЗОШ І-ІІІ ст. Решетилівської районного ради; (05363)9-48-37

Вид досвіду за характером новизни: раціоналізаторський.

Актуальність досвіду: Часто шкільний процес опанування основ наук зводиться до стихійного тренування і механічного запам'ятовування навчального матеріалу без його розуміння.

Проблемне навчання допоможе вирішити основні завдання на уроці:

  • для учнів – навчитися ефективно здобувати знання;
  • для вчителя – організувати правильну, логічну та посильну розумову діяльність учнів
  • передбачає засвоєння знань, творчу активність особистості.

Системне використання проблемного навчання сприяє розвитку в учнів мотивів до творчого навчання.

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Умови організації уроку:

  • дозволити учням вільно розмірковувати;
  • сприймати різноманітні ідеї та думки;
  • забезпечити безризикове середовище, вільне від глузувань;
  • висловлювати віру в здатність кожного вихованця продовжити критичні судження;
  • цінувати їхнє критичне мислення

Умовою успішності проблемного навчання є високий творчий потенціал, інтелектуальна працездатність, професійна майстерність учителя. Він повинен ставити проблеми відповідно до пізнавальних можливостей школярів, організовувати їхню пізнавальну активність, дозувати свою допомогу, фіксувати стадії розв'язання проблеми.

Проблемне навчання передбачає імітацію творчого процесу пізнання, моделювання головних його ланок: створення проблемної ситуації та керівництва пошуком шляху, організація самостійної пізнавальної діяльності у ході вирішення проблемної ситуації. Вчитель ставить учня в проблемну ситуацію, в якій наявні знання не дають йому змоги розв'язати завдання, що змушує актуалізувати своє мислення. Якщо учень засвоїв загальний спосіб вирішення навчальних завдань цього класу, то завдяки репродуктивному мисленню легко знайде вихід з такої ситуації. Важливою умовою є виникнення у кожного учня пізнавальної потреби в навчальному матеріалі; суб'єктивне відкриття ними нових знань, необхідних для розв'язання теоретичних і практичних завдань.

Технологія досвіду:

Першочерговим завданням учителя-мовника Павлинський Г.Я. вважає вміння організувати правильну, логічну та посильну розумову діяльність учнів. На початковому етапі це має відбуватися під його керівництвом, а далі школярі мають навчитися самостійно сприймати явища, порівнювати їх, вивчати характерні особливості. "Досягнення результату можливе тільки тоді, - підкреслює педагог, - коли в основу навчання покладена методика розвитку критичного мислення, коли воно відбувається спеціально в організованому середовищі, де адекватно діють і вчитель, і учень”. Саме критичне мислення сприяє розвитку усіх видів розумової діяльності, самостійності, оригінальності суджень.

У своїй діяльності вчитель використовує різні форми і методи, зокрема:

а) еврестичні методи, спрямовані на збудження творчої активності, стимулювання творчого пошуку в розв'язанні навчальної проблеми, зокрема метод еврестичних запитань (формування змістовних, підсумкових запитань, накопичення додаткової інформації за умов проблемної ситуації);

б) метод "мозкового штурму”;

в) метод інверсії, орієнтований на пошук ідей розв'язання проблемно-творчих завдань за новими напрямками;

г) методи діалогічної взаємодії (рольова гра, ділова гра, прес-конференція тощо).

Учитель працює творчо, прагне до того, щоб кожний урок збагачував і розвивав учня, рухав його вперед не тільки інформаційно, а й інтелектуально. Тому він постійно урізноманітнює форми і методи роботи на уроці, цим самим стимулюючи активність дітей на уроці. Активізація діяльності учнів під час уроку за допомогою інтерактивних форм роботи – один із аспектів його процесу викладання.

Ефективним є використання фрагментів з екранізацій програмових творів на базі комп'ютерного кабінету: "Гамлета”, "Шекспіра”, "Червоне і чорне” Стендаля, "Собор Паризької Богоматері” Гюго, "Злочин і кара” Достоєвського, "Війна і мир” Толстого, "Майстер і Маргарита” Булгакова тощо

Розвивати творчі здібності учнів найдоцільніше, найефективніше на практиці. Широкі можливості для цього надає позакласна робота. Цьому виду роботи учитель приділяє не менше уваги, ніж роботі на уроці. Це підготовка та проведення інтелектуальних ігор, конкурсів, літературних свят тощо. Важливою формою роботи є проведення літературних свят до ювілеїв видатних письменників світової літератури, предметного тижня, занять літературного гуртка.

Результативність досвіду.

Григорій Якович Павлинський твердо переконаний, що проблемне навчання на уроках літератури – найефективніший шлях виховання грамотного, кваліфікованого читача, критично мислячої особистості, здатної до саморозвитку, до життєвого і професійного вибору. В основі проблемної задачі лежить дослідницький ( пошуковий) творчий     характер самостійної пізнавальної діяльності учнів. Тому учні – активні учасники предметних інтерактивних, мовно-літературних конкурсів.

Де зберігається матеріал про досвід: районний методичний кабінет відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Решетилівської РДА.

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 147
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вхід
Пошук
Архів новин
Друзі сайту